Основні вимоги та практики при проєктуванні ПРУ/СПП в закладах загальної середньої освіти

11 січня 2025 року

Захищені входи та виходи

При входах до ПРУ слід влаштовувати водозбірні приямки. п. 7.5.3.8 ДБН В.2.2-5

Системи вентиляції, кондиціонування повітря та опалення

Противибухові пристрої

Вентиляційні отвори у зовнішніх огороджувальних конструкціях мають забезпечуватися противибуховими пристроями, що повністю закривають такий отвір. п. 9.1.2.4 ДБН В.2.2-5:2023

Перед противибуховим пристроєм слід передбачати відведення конденсату. п. 11.2.2.8 ДБН В.2.2-5:2023

На повiтрозаборах та витяжних пристроях ПРУ та СПП, слід передбачати установку противовибухових пристроїв. Противибухові пристрої мають передбачатися такої конструкції, що забезпечує захист систем вентиляції від надмірного тиску повітряної ударної хвилі для відповідної групи ПРУ/СПП згідно Додатка А.1

Противибуховi пристрої слід розміщувати у межах ПРУ/СПП із забезпеченням вільного доступу до них для здійснення огляду, заміни або ремонту.

Конструкція противибухових пристроїв повинна забезпечувати працездатність за тих кліматичних умов, в яких пристрій використовується. Можливість застосування такого пристрою при несприятливих кліматичних умовах має бути зазначена в паспорті на пристрій від заводу-виробника.

Конструкція противибухових пристроїв та місця їх установки мають забезпечувати експлуатацію зазначених пристроїв в усі пори року. п.11.2.2.9 ДБН В.2.2-5:2023

Враховуючи вище вказане, як правило, у вентиляційних ПРУ/СПП проєктують фор-камери у яких і встановлюють противибухові пристрої. Це забезпечує вільний доступ до них для здійснення огляду, заміни або ремонту.

Мікроклімат

Приміщення ЗСЦЗ закладів освіти рекомендується проєктувати, виходячи з їх можливого використання, непов’язаного із укриттям – для забезпечення потреб закладу освіти. п. 8.2.2 ДБН В.2.2-5:2023.

Обов’язковий Додаток Б ДБН В.2.2-5:2023 передбачає розміщення 100% учасників освітнього на місцях для сидіння за столами, а для учнів 1 - 2 класів додатково рекомендується передбачати ігрові зони.

При укритті людей у ПРУ та СПП у основних приміщеннях для укриття повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря), що визначені по аналогії перебування людей у нервово-емоційному напруженні (характеристики до аналогічної легкої роботи Іа) Параметри мікроклімату контролюються на рівні 0,5 м над верхньою поверхнею сидіння або верхньої лави для лежання (при багаторівневому розміщенні людей), але не нижче ніж 1,5 м над поверхнею підлоги. п.11.2.2.2 ДБН В.2.2-5:2023

Розрахункову температуру повітря для класних приміщень, навчальних кабінети та лабораторії закладів загальної середньої освіти слід приймати 18°С п.8.18 ДБН В.2.2-3:2018.

Параметри мікроклімату приміщень в опалювальний період та період охолодження приймаються по таблиця 11.8 ДБН В.2.2-5:2023.

Приплив свіжого повітря в навчальні приміщення і витяжку з них слід передбачати припливно-витяжними установками з використанням теплоти витяжного повітря для підігріву припливного повітря п. 8.20 ДБН В.2.2-3:2018.

Також п.13.6 ДБН В.2.2-3:2018 зазначає необхідність підвищення енергоефективності систем вентиляції та зменшення питомої вентиляційної потужності згідно з ДСТУ Б ЕN 13779.

Для забезпечення відповідного класу енергоефективності у системах вентиляції слід застосовувати:

• механічну припливну та/або витяжну вентиляцію, що працює за потреби. Регулювання за потреби включає змінний режим роботи системи за часом (наприклад, нічне зниження витрати повітря, зниження у неробочі години тощо) та/або регулювання відповідно до поточних (фактичних) потреб у вентиляції (наприклад, відповідно до присутності людей, концентрації СО₂ у повітрі приміщення тощо);
• механічну припливно-витяжну вентиляцію з утилізацією теплоти повітря, що видаляється (окрему для кожного приміщення, що обслуговується, або загальну для декількох приміщень або будівлі). Зблоковану (поєднану в одному блоці) припливно-витяжну установку слід проектувати з утилізаторами теплоти витяжного повітря.

Таким чином у разі відсутності підігріву припливної вентиляції у холодну пору року вище вказані вимоги до мікроклімату не будуть дотримані. Використання рекуперації підвищує енергоефективність системи вентиляції та зменшує розрахункову потужність ДЕС при електричному підігріві повітря.

Вентилятори для систем вентиляції ПРУ/СПП

Вентилятори для систем вентиляції ПРУ та СПП без захищеного автономного джерела електропостачання або без захищеної ДЕС слід передбачати з електроручним приводом.

Продуктивність електроручних вентиляторів має відповідати розрахунковим параметрам вентиляції.

При визначенні кількості електроручних вентиляторів, що встановлюються паралельно, слід вводити поправочний коефіцієнт на їх продуктивність, який дорівнює 0,8.

При застосуванні у ПРУ/СПП вентиляторів тільки з електроприводом слід передбачати резервну вентиляцію з розрахунку не менше ніж 3 м³/люд·год. Резервна вентиляція у цьому випадку виконується із застосуванням електроручних вентиляторів. п. 11.2.2.5 ДБН В.2.2-5:2023

Системи вентиляції ПРУ та СПП під’єднуються до джерела електропостачання з урахуванням вимог розділу 11.5 п. 11.2.2.10 ДБН В.2.2-5:2023.

Практика проєктування та експлуатації показує, що основним рішенням є використання вентиляторів тільки з електроприводом, що вбудовані у вентиляційні установки, як основної системи вентиляції, тоді як електроручні вентилятори використовуються як резервні

Опалення

Систему опалення приміщень вбудованої (прибудованої) ПРУ/СПП слід проєктувати у вигляду самостійного відгалуження з встановленням індивідуального теплового пункту (ІТП) або через вузол регулювання, що приєднані по незалежній схемі з встановленням приладу обліку витрат тепла до загальної опалювальної мережі будівлі (споруди), до якої її вбудовано.

ІТП або вузол регулювання для потреб укриття допускається встановлювати в приміщенні ІТП (ЦТП) основної будівлі, до якої вбудовано (прибудовано) захисну споруду.

На подавальному та зворотному трубопроводах зазначеному відгалуженні має встановлюватися запірна арматура, що герметично перекриває потік з урахуванням вимог ДБН В.2.5-39. Запірну арматуру слід встановлювати у межах ПРУ/СПП. Не допускається використовувати внутрішню систему опалення будівлі (споруди), до якої вбудовано (прибудовано) захисну споруду (споруду подвійного призначення), для підключення елементів системи опалення та інших інженерних систем таких захисних споруд (споруд подвійного призначення).

При реконструкції або капітальному ремонті існуючих будівель допускається використання внутрішньої системи опалення будівлі для потреб опалення цієї захисної споруди. 11.2.3.4 ДБН В.2.2-5:2023

Водопостачання

Водопостачання ЗСЦЗ, слід передбачати від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі, яка проєктується за умови експлуатації будівель і споруд, приміщень у мирний час з урахуванням вимог ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-74, а також від окремих, зокрема захищених, водозабірних свердловин.

На вводах систем водопостачання у ЗЦСЗ має передбачатися встановлення запірної арматури та зворотних клапанів, управління якими має здійснюватися зсередини.

Додатково до систем водопостачання ЗСЦЗ, що живляться від зовнішніх та внутрішніх водопровідних мереж (за винятком споруд, водопостачання яких здійснюється від окремих захищених водозабірних свердловин, вищезазначені споруди місткістю більше 20 осіб мають забезпечуватися автономними (аварійними) системами водопостачання з використанням проточних ємностей. 11.3.1 ДБН В.2.2-5:2023

Аварійний запас питної води у ємностях ЗСЦЗ місткістю більше ніж 20 осіб слід передбачати з розрахунку 3 л/доб на одну особу, яка підлягає укриттю. Технічні характеристики проточних систем водопостачання та встановлених на них акумулюючих ємностей питної води мають забезпечувати повний обмін води у таких ємностях впродовж не більше ніж 48 годин. 11.3.2 ДБН В.2.2-5:2023

Вищезазначені ємності мають обладнуватися водопокажчиками та люками для можливості обслуговування (очищення, фарбування тощо) внутрiшньої поверхнi. п. 11.3.3 ДБН В.2.2-5:2023

Практика проєктування та експлуатації показує, що, як правило, використовуються ємності поліетиленові вертикальні до 1000л, діаметром до 800мм, що дає можливість без проблемно транспортувати та монтувати

Технічне оснащення, автоматизація, моніторинг та управління інженерними системами

Технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг та управління системами опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, кондиціонування та охолодження повітря захисних споруд та споруд подвійного призначення слід приймати не нижче мінімального рівня, зазначеного в ДСТУ EN 15232, що відповідає класу енергетичної ефективності систем автоматизації та керування С. п. 11.2.3.11 ДБН В.2.2-5:2023

У разі пуску насосу станції протипожежного водопостачання передбачається вивід відповідних світлозвукових сигналів в приміщення чи зону пожежного поста. Якщо ЗСЦЗ вбудована або прибудована, дублюванням світлозвукових сигналів передбачається в приміщенні пожежного поста основної будівлі. п. 11.3.7 ДБН В.2.2-5

Обладнання ДЕС має передбачати систему виявлення витоків палива, сигнал від якої необхідно інтегрувати до системи протипожежного захисту (або з виводом індикації на диспетчерський пульт). п. 11.6.12 ДБН В.2.2-5

Пожежна безпека

Для внутрішнього оздоблення приміщень, коридорів, тамбурів, тамбур-шлюзів, сходових кліток, а також влаштування підлог захисних споруд та СПП повинні застосовуватись негорючі матеріали. Забороняється застосовувати синтетичні матеріали з показниками пожежної небезпеки вище ніж Г2, Д2, Т2 (Сs2d0, Т2) для виготовлення місць для сидіння (лежання) та іншого обладнання. п. 10.17 ДБН В.2.2-5

Протипожежне водопостачання

У захисних спорудах та СПП місткістю від 21 до 600 осіб та/або об’ємом до 5000 м³ слід передбачати встановлення пожежних кран-комплектів з внутрішнім діаметром рукава не менше 19 мм та витратою не менше 31 л/хв згідно з ДСТУ EN 671-1. Розміщення пожежних кран-комплектів необхідно здійснювати з урахуванням зрошення кожної точки приміщення одним струменем. Живлення таких пожежних кран-комплектів допускається передбачати від зовнішньої мережі водопостачання. п. 10.13 ДБН В.2.2-5

Робота пожежного кран-комплекту (тривалість протипожежного водопостачання) з аварійної ємності, з урахуванням розрахункової продуктивності, має прийматись не менше ніж 30 хв.

Корисний протипожежний запас води у аварійному резервуарі, вираховується з тривалості водопостачання та об’ємів трубопроводів системи внутрішнього протипожежного водопостачання.

Резервуар має передбачатись стійким до корозії, з терміном експлуатації, що відповідає терміну експлуатації споруди (будівлі). В умовах мирного часу, об’єм води в резервуарів має автоматично поповнюватись.

Створення надлишкового тиску у водопровідній мережі, після аварійного резервуару, має забезпечуватись мінімум одним насосом з електроприводом. Використання аварійного запасу води та робота насосу, для цілей пожежогасіння, не передбачається в умовах працездатності систем зовнішнього водопостачання ЗСЦЗ.

Пуск насосу передбачається місцевий та дистанційний (з кнопок розташованих в шафах пожежних кран-комплектів). Контроль та індикація передбачається згідно положень ДБН В.2.5-56 (при цьому, контроль рівня води здійснюється лише на відмітці корисного об’єму).

Встановлення насосу, в тому числі шафи керування, розміщення аварійного резервуару (ємності), передбачається в захищеному просторі захисної споруди чи СПП, у окремому приміщенні, що відокремлюється від суміжних протипожежною перегородкою 1-го типу з відповідним заповненням прорізів. Це приміщення може бути об’єднано з іншим технічним приміщенням ЗСЦЗ захисної споруди чи СПП, але його категорія за пожежною небезпекою має бути не вище категорії Д (окрім балонної). п. 11.3.7 ДБН В.2.2-5

Корисний об'єм резервуару зазвичай приймається 80% від його загального об'єму. Необхідна кількість води визначається 31 л/хв х 30хв =930л, а з перерахунком на корисний об'єм 1163 л.
Для зберігання протипожежного запасу води доцільно використовувати 2 ємності поліетиленові вертикальні до 1000л, діаметром до 800мм, що дає можливість без проблемно транспортувати, монтувати та обслуговувати. На обвідній лінії водомірного вузла зовнішньої мережі водопостачання необхідно передбачати електрозасувку

ДЕС

В ПРУ/СПП ДЕС рекомендується розміщувати в межах захисної споруди. У разі відсутності в складі допоміжних приміщень ПРУ/СПП приміщення для аварійних джерел живлення допускається електрообладнання приміщень таких споруд підключати до ДЕС, розташованої за межами захисної споруди. пп. 7.2.2.4, 11.6.1

ДЕС треба розміщувати у господарській зоні згідно вимог ДБН В.2.2-3:2018.

До ДЕС необхідно улаштовувати дороги для під'їзду автотранспорту п.2.17 ДБН В.2.5-23

Протипожежні відстані від житлових і громадських будинків до складів I групи для зберігання нафти і нафтопродуктів слід приймати відповідно до вимог чинних норм, а до складів горючої речовини II групи, які передбачаються у складі котелень, дизельних електростанцій та інших енергооб’єктів, що обслуговують житлові та громадські будинки, – не менше встановлених у таблиці 15.4. п. 15.2.7 ДБН Б.2.2-12:2019.

Так, при ємності складу нафтопродуктів до 100 м³ протипожежна відстань приймається

• 20м до будівель ступінь вогнестійкості I, II
• 25м до будівель ступінь вогнестійкості III
• 30м до будівель ступінь вогнестійкості IIIа, IIIб, IV, IVа, V.

Протипожежну відстань від будинків закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, установ охорони здоров’я і відпочинку, видовищних установ і спортивних споруд до складів нафтопродуктів слід збільшувати у два рази. таб. 15.4 ДБН Б.2.2-12:2019.

Потужність ДЕС і запас палива повинні забезпечувати безперервну роботу електроприймачів протягом часу, що регламентується відповідними нормативними документами. п. 2.16 ДБН В.2.5-23. Згідно ДБН В.2.2-5:2023 приймається 48 годин.

Постачання та зберігання нафтопродуктів ДЕС проєктують відповідно до ВБН В.2.2-58.1-94

ДЕС повинні задовольняти вимогам ДСТУ ІSO 8528-1, ДСТУ ІSO 8528-11 з автоматичним режимом керування за ДСТУ ІSO 8528-4. Вибір ДЕС повинен визначатися з урахуванням здатності працювати тривалий час (не менше ніж 48 годин) без технічного (обслуговуючого) персоналу. п. 11.6.4 ДБН В.2.2-5.

Потужність генератора ДЕС повинна бути визначена за максимальною потужністю електроприймачів, що працюватимуть у режимі повного та одночасного використання електрообладнання, інженерного та спеціального обладнання захисних споруд (вентиляційних систем, кондиціонерів, насосів тощо), а також освітлення. Мінімальна потужність навантаження ДЕС при експлуатації повинна бути не менше 40% номінальної потужності. Потужність електрогенератора ДЕС слід обирати за умовами забезпечення пуску електродвигунів, які він живить (відповідно до Додатка Б ДБН В.2.5-23). п. 11.6.6 ДБН В.2.2-5.

ПРУ/СПП ДБН не визначає чи/як повинна бути захищена ДЕС за межами захисної споруди.

Але до ДЕС, що використовується для ПРУ/СПП, висувається ряд вимог, щодо надійності роботи, наявності запасу палива для роботи протягом 48 годин, оскільки бак ДЕС це не може забезпечити. Виникають питання де і як зберігати запас палива

Також розташування ДЕС просто на майданчику навіть у захисному кожусі, не знімає необхідності огороджувати майданчик. Наприклад, огорожу майданчика котельні проектують відповідно до вимог СН 441 з висотою не менше ніж 2 м. п. 5.1.6 ДБН В.2.5-77

Тому практика проєктування та експлуатації показує, що доцільно огорожу дизельної електростанції виконати з збірних фундаментних блоків товщ. 300мм по ДСТУ Б.В.2.6-108:2010 та металоконструкцій покрівлі з з профлиста ТП35.

При такому рішенні вентилювання ДЕС відбувається за рахунок того, що покрівля не примикає до конструкцій огорожі з фундаментних блоків, а розташована на стійках, через що отримуємо проміжок в 300-400 мм по периметру огорожі

Нормативні посилання

1. ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" 9096-0455-6544-5353

2. ВИМОГИ щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту

3. ДБН В.2.2-3:2018 Заклади освіти 2074-0488-0586-5334

4. ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа

5. СН 441-72* Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений (Вказівки з проектування огорож майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд

6. ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні"