Про проектування, утримання, облік та перевірку технічного стану зовнішнього протипожежного водопостачання зерноскладів

Посилання

• ДБН В.2.2-8-98 Предриятия , здания и сооружения по хранению и переработке зерна

• ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування

• СНиП ІІ–89–80* „Генеральні плани промислових підприємств”

• ІНСТРУКЦІЯ про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

Проектування зовнішнього протипожежного водопостачання

Витрати води на пожежогасіння

Згідно п.6.5 ДБН В.2.2-8-98 розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння підприємств необхідно визначати в залежності від категорії будівель за вибухопожежною небезпекою, об'ємом будівель чи споруд і їх вогнестійкістю. При цьому для елеваторів розрахункову витрату води слід визначати за найбільшим будівельним об'ємом робочої будівлі чи одного силосного корпусу, розташованого в ряді корпусів, чи окремого силосу, але не менше 20 л/с.

Розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння груп зерноскладів, розділених протипожежними стінами 1-го типу, слід визначати за таблицею 4 і СНіП 2.04.02. згідно п. 6.6 ДБН В.2.2-8-98

Таблиця 4

Для пожежогасіння робочої будівлі елеватора, а також неопалюваних виробничих корпусів заввишки більше двох поверхів і окремо розташованих силосних корпусів, подачі на їх покрівлю одного пожежного струменя з витратою 5 л/с на сходовій клітці слід установлювати сухотруб діаметром 85 мм із з'єднувальними головками діаметром 66 мм, розташованими внизу сухотруба із зовнішньої сторони будівлі вище рівня планування і зверху на покрівлі, а також з пожежними кранами діаметром 65 мм на всіх поверхах сходової клітки. При цьому сухотруб необхідно з'єднати із зовнішньою протипожежно-господарською водопровідною мережею, якщо пожежогасіння здійснюється від пожежних насосів насосної станції і мережа прийнята високого тиску. згідно 6.12 ДБН В.2.2-8-98.

Тривалість гасіння пожежі слід приймати 3 год, а для будівель I та II ступенів вогнестійкості категорій Г та Д з негорючим утеплювачем - 2 год. п. 6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013.

Згідно п.6.2.14 ДБН В.2.5-74:2013 Максимальний строк відновлення пожежного об’єму води повинен бути не більше ніж:

• 24 год - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;
• 36 год - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;
• 72 год - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включ. допускається збільшувати час відновлення пожежного об’єму води:

• до 48 год - для будівель категорій Г та Д;
• до 36 год - для будівель категорії В.

На період відновлення пожежного об’єму води допускається зниження подачі води на питне водопостачання системами I та II категорій до 70 % включ., III категорії - до 50 % включ. (від розрахункової витрати) та подачі води на виробничі потреби за аварійним графіком. Категорія щодо надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води на питне водопостачання приймається згідно з 8.4.

Пожежні резервуари та водойми

У місцях розташування пожежних резервуарів та водойм слід передбачати під’їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше ніж 12 м х 12 м, а поблизу мають бути встановлені покажчики згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ІБО 6309 та ГОСТ 12.4.026. згідно п.13.3.2 ДБН В.2.5-74:2013.

Кількість пожежних резервуарів або водойм повинна бути не менше двох, при цьому в кожному з них слід зберігати 50 % об’єму води на пожежогасіння згідно п.13.3.3 ДБН В.2.5-74:2013.

п.13.3.4 ДБН В.2.5-74:2013.

Пожежні резервуари або водойми слід розміщувати за умови обслуговування ними будівель, які знаходяться у радіусі:

• за наявності пожежного автомобіля, обладнаного пожежним насосом - 200 м;
• за наявності пожежних мотопомп - від 100 м до 150 м в залежності від типу мотопомп.

Для збільшення радіуса обслуговування допускається прокладання від резервуарів або водойм тупикових трубопроводів довжиною не більше ніж 200 м з урахуванням вимог 13.3.6.

Відстань від точки забору води з резервуарів або водойм до будівель III, ІІІа, IV, V та V ступенів вогнестійкості та до відкритих складів горючих матеріалів повинна бути не менше ніж 30 м, до будівель, споруд та установок з ЛЗР, ГР та ГГ - не менше ніж 40 м (крім випадків, обумовлених іншими нормативними документами), до будівель І та II ступенів вогнестійкості - не менше ніж 10 м.

п.13.3.6 ДБН В.2.5-74:2013.

Якщо безпосередній забір води з пожежного резервуара або водойми пожежними автомобілями, що обладнані пожежними насосами або мотопомпами ускладнений, слід передбачати приймальні колодязі об’ємом від 3 м³ до 5 м³. Діаметр трубопроводу, який з’єднує резервуар або водойму з приймальним колодязем, слід приймати за умови пропуску розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння, але не менше ніж 200 мм. Перед приймальним колодязем на з’єднувальному трубопроводі потрібно встановлювати колодязь із засувкою, штурвал якої слід виводити під кришку люка.

Насосні станції та установки

п.11.3 ДБН В.2.5-74:2013

У насосних станціях і установках I категорії насоси слід встановлювати під заливом.

При заборі води із резервуара відмітку осі насосів слід визначати за умов:

• від верхнього рівня (визначеного від дна) недоторканого пожежного запасу води - гасіння однієї пожежі;
• від середнього рівня - гасіння двох і більше пожеж;
• від рівня води аварійного об’єму - за відсутності пожежного об’єму;
• від середнього рівня води - за відсутності пожежного та аварійного об’ємів.

При заборі води зі свердловини відмітку встановлення насосів слід приймати від динамічного рівня підземних вод при максимальній витраті.

При заборі води безпосередньо з водойми відмітку встановлення насосів слід приймати від мінімального рівня води згідно з таблицею 10 з урахуванням категорії водозабірних споруд.

При визначенні відмітки осі насосів потрібно враховувати допустиму вакуумметричну висоту всмоктування (від розрахункового мінімального рівня води) або необхідний підпір з боку всмоктування, який призначається фірмою-виробником, а також втрати напору у всмоктувальному трубопроводі, температуру води та барометричний тиск.

Утримання, облік та перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція є обов’язковою для виконання пожежно-рятувальними підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України), а також юридичними особами, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать пожежні гідранти, природні та штучні пожежні водоймища, градирні, водонапірні вежі (далі - джерела зовнішнього протипожежного водопостачання).

2. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, здійснення їх обліку та перевірок технічного стану.

ІІ. Порядок утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

1. Утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання зобов’язані здійснювати юридичні особи, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать такі об’єкти.

2. Утримання пожежних гідрантів (далі - ПГ), встановлених на трубопровідних системах централізованого водопостачання населених пунктів, зобов’язані здійснювати підприємства питного водопостачання. Утримання інших ПГ здійснюють юридичні особи, яким вони належать на підставі права власності або іншого речового права.

3. Утримання ПГ включає:

• технічне обслуговування, поточний ремонт, забезпечення вільного доступу, утеплення (за необхідності), утримання колодязів, у яких встановлені ПГ, у сухому стані,
• очищення люків колодязів від сміття, снігу та льоду,
• фарбування кришок люків у червоний колір,
• забезпечення покажчиками відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - НАПБ А.01.001), ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (далі - ДСТУ ISO 6309) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (далі - ГОСТ 12.4.026),
• а також ведення документації згідно з Журналом обліку перевірок джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (далі - Журнал обліку перевірок) (додаток 1).

4. Утримання природних та штучних пожежних водоймищ включає:

• забезпечення вільних під’їздів із твердим покриттям, очищення під’їздів від сміття, снігу і льоду,
• забезпечення справного стану пірсів, приймальних колодязів;
• утеплення в зимовий період ополонок розміром не менше 0,6 × 0,6 м;
• захист штучних пожежних водоймищ, у тому числі пожежних резервуарів та обладнання від замерзання води (у зимовий період);
• забезпечення необхідного об’єму (рівня) води (додатково для штучних пожежних водоймищ), забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026, а також ведення документації згідно з Журналом обліку перевірок.

5. Утримання водонапірних веж та градирень включає: забезпечення вільного під’їзду із твердим покриттям, очищення під’їзду від сміття, снігу і льоду, утримання пристрою відбору води протипожежною технікою у справному стані, забезпечення покажчиками згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026, а також ведення Журналу обліку перевірок.

6. Юридичні особи, яким на підставі права власності або іншого речового права належать джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, у разі проведення ремонтних робіт, пов’язаних з відключенням водопровідних мереж, на яких розміщені ПГ, зобов’язані не пізніше ніж за добу до початку проведення таких робіт проінформувати пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України. Повідомлення має містити адресу та межі водопровідної ділянки, що відключається, час початку та закінчення ремонтних або інших регламентних робіт.

7. Використовувати воду в будь-яких інших цілях з водних об’єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб, забороняється.

ІІІ. Облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

1. Начальники пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України відповідають за облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, який включає:

• 1) ведення постійного обліку наявних джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу;

• 2) облік тупикових, безводних дільниць (дільниці, на яких відсутні водопровідні мережі) і тих дільниць, водовіддача яких є меншою, ніж за вимогами нормативних документів;

• 3) ведення обліку несправних джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

• 4) надання до Головного управління (управління) ДСНС України (далі - ГУ(У) ДСНС України) за підпорядкованістю даних про стан та зміни в зовнішньому протипожежному водопостачанні;

• 5) внесення відповідних змін до карт районів виїзду пожежно-рятувального підрозділу, довідників, планшетів, журналів перевірок, оперативних планів пожежогасіння, карток пожежогасіння об’єктів та сільських населених пунктів одразу після взяття на облік або зняття з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

• 6) практичне відпрацювання з особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України під час проведення занять з пожежно-тактичної підготовки порядку використання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу, вивчення місць їх розташування та характеристик;

• 7) організацію проведення періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

• 8) організацію та участь у складі комісій з прийому на облік та зняття з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

2. Для обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання наказом начальника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України район виїзду підрозділу поділяється на чотири дільниці і закріплюється за начальниками караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Періодичність перерозподілів дільниць між караулами (змінами) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України визначається виходячи з кількості джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених у районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України.

3. У пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України визначається відповідний караул, що відповідає за своєчасне складання та коригування облікової документації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду.

4. Документами з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС України є:

• 1) облікова справа, яка містить:

  • паспорт періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання населеного пункту в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України (далі - Паспорт періодичного обліку) (додаток 2);

  • відомість періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання на об’єкті (далі - Відомість періодичного обліку) (додаток 3);

  • акт виявлених несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (далі - Акт виявлених несправностей) (додаток 4);

  • копії приписів посадових осіб ГУ(У) ДСНС України, листування з юридичними особами, зазначеними в пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції;

  • перелік безводних дільниць, тупикових дільниць і тих дільниць, водовіддача на яких є меншою рівня вимог нормативних документів;

  • акт прийому на облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (далі - Акт прийому на облік) (додаток 5);

  • акт зняття з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (далі - Акт зняття з обліку) (додаток 6);

• 2) Журнал обліку перевірок;

• 3) довідники та планшети джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (для кожного пожежно-рятувального автомобіля та пункту зв’язку), які складаються на основі даних Паспорта періодичного обліку та Відомості періодичного обліку.

Контроль за складанням та коригуванням цієї облікової документації в пожежно-рятувальних підрозділах ДСНС України, а також надання відповідної методичної допомоги покладаються на відповідальну особу ГУ(У) ДСНС України, визначену наказом.

Строк збереження документації з обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання - не менше п’яти років.

5. У кожному пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України створюється та ведеться електронна база даних облікової документації джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, де зберігається інформація, яка наведена в пункті 4 цього розділу.

6. Періодичний облік джерел зовнішнього протипожежного водопостачання проводиться не рідше одного разу на три роки.

Під час проведення періодичного обліку пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України складають Акт прийому на облік або Акт зняття з обліку.

7. Для проведення періодичного обліку джерел зовнішнього протипожежного водопостачання населеного пункту або об’єкта наказом керівника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України призначається комісія у складі:

для населеного пункту - представника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України; представника підприємства питного водопостачання або балансоутримувача джерела зовнішнього протипожежного водопостачання;

для об’єкта - представника пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України; представника ГУ(У) ДСНС України, відповідального за протипожежне водопостачання об’єкта.

Цей наказ доводиться до відома усіх членів комісії для населеного пункту та для об’єкта відповідно.

8. Після проведення періодичного обліку всі вуличні ПГ, природні та штучні пожежні водоймища, а також водонапірні вежі в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України записуються в Паспорт періодичного обліку, який складається представником пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України у двох примірниках (перший зберігається в обліковій справі пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України, другий - на підприємстві питного водопостачання (або у балансоутримувача)).

9. Усі об’єктові джерела зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України записуються до Відомості періодичного обліку, яка складається відповідальним за протипожежне водопостачання об’єкта у двох примірниках (перший зберігається в обліковій справі пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України, другий - у власника (орендаря, користувача) об’єкта).

10. Копії Паспорта періодичного обліку та Відомості періодичного обліку пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України подають у ГУ(У) ДСНС України за підпорядкованістю для узагальнення.

11. Окрім пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України відповідальними за облік пожежних гідрантів, установлених на водопровідній мережі населених пунктів, є підприємство питного водопостачання, а на об’єктах усіх форм власності - їх власники (орендарі, користувачі) (згідно з відповідним договором); відповідальними за облік природних і штучних пожежних водоймищ, а також градирень, водонапірних веж у населених пунктах є балансоутримувач джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, або орендар), а на об’єктах усіх форм власності - їх власники (орендарі, користувачі) (згідно з відповідним договором).

ІV. Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання

1. Проведення перевірок технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, у тому числі випробувань ПГ на водовіддачу в населених пунктах, покладається на пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України, а тих ПГ, що знаходяться на території об’єктів, зазначених у пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції, - на керівників об’єктів або на відповідальних працівників цих об’єктів, визначених наказом керівника.

2. Перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання у населених пунктах проводиться два рази на рік (квітень - травень, вересень - жовтень) комісією у складі: представника чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України на закріпленій за караулом (зміною) дільниці із залученням представника підприємства питного водопостачання (для ПГ); представника місцевого органу виконавчої влади, або органу місцевого самоврядування, або балансоутримувача (орендаря) (для інших джерел протипожежного водопостачання) та включає зовнішній огляд і перевірку з пуском (забором) води.

3. При проведенні зовнішнього огляду встановлюються наявність та стан під’їздів до джерела зовнішнього протипожежного водопостачання, а також наявність та стан покажчика джерела зовнішнього протипожежного водопостачання згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 і ГОСТ 12.4.026 і відповідність координат, наведених на покажчику, дійсному розміщенню джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

Під час зовнішнього огляду джерел зовнішнього протипожежного водопостачання встановлюються:

• 1) для ПГ:

  • наявність та цілісність зовнішньої кришки колодязя ПГ;

  • наявність утеплення колодязя (під час перевірки у вересні - жовтні);

  • відсутність води в колодязі;

• 2) для природних та штучних пожежних водоймищ:

  • наявність води в необхідній кількості в місці, призначеному для опускання всмоктувальної лінії пожежно-рятувальної техніки, а також наявність води у приймальних колодязях (у разі їх наявності);

  • стан покриття пожежного пірса, наявність бокових відгороджень та упорного бордюру;

• 3) для водонапірних веж - наявність та справність пристрою для відбору води пожежно-рятувальною технікою;

• 4) для градирень - можливість під’їзду до місць відбору води пожежно-рятувальною технікою.

4. Перевірка з пуском (забором) води проводиться один раз на рік (квітень - травень). Під час перевірки з пуском (забором) води для ПГ встановлюються:

• наявність води та розрахунковий тиск у водопровідній мережі шляхом почергового встановлення пожежної колонки на кожний ПГ;

• справність обладнання для пуску води з ПГ (пожежної колонки, запірної арматури та штока гідранта) та стан зливного отвору стояка ПГ;

• водовіддача водопровідної мережі шляхом підключення пожежно-рятувальних автомобілів на ПГ та подачі води з пожежних стволів у кількості, необхідній для забезпечення розрахункової витрати води, до місця умовної пожежі під час проведення пожежно-тактичних навчань (занять) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України зі складанням Акта перевірки водопровідної мережі на водовіддачу, форма якого наведена у додатку 7 (далі - Акт перевірки на водовіддачу).

У разі невідповідності водопровідної мережі встановленим нормам копія Акта перевірки на водовіддачу направляється до ГУ(У) ДСНС України за підпорядкованістю упродовж одного календарного дня після складання цього Акта.

Під час перевірки з пуском (забором) води для водоймищ, градирень та водонапірних веж встановлюється можливість відбору води у визначеному місці та подачі води пожежно-рятувальним автомобілем.

5. Після закінчення перевірки технічного стану ПГ, водоймищ, градирень та водонапірних веж представником пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України заповнюється Журнал обліку перевірок, а у разі виявлення несправностей складається Акт виявлених несправностей.

6. Керівники об’єктів незалежно від форм власності зобов’язані не рідше двох разів на рік (квітень - травень, вересень - жовтень) проводити відповідно до пунктів 3, 4 цього розділу перевірку об’єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території, із залученням (за їх письмовим зверненням) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Під час перевірки з пуском (забором) води складається Акт перевірки на водовіддачу та заповнюється Журнал обліку перевірок, а у разі виявлення несправностей складається відповідний Акт виявлених несправностей.

7. Про виявлені несправності ПГ за результатами перевірок технічного стану представники пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України протягом трьох годин повідомляють підприємство питного водопостачання, вказавши при цьому такі дані: адресу несправного ПГ, характер несправності, прізвище того, хто передав інформацію, дату повідомлення, та складають Акт виявлених несправностей, один із примірників якого зберігається в пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України, а інший не пізніше двох діб з дати виявлення несправності надсилається до підприємства питного водопостачання для її усунення.

У разі виявлення несправності ПГ на об’єктах, зазначених у пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції, складається Акт виявлених несправностей не пізніше двох календарних днів з дати виявлення, один із примірників якого зберігається в пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України, а інший надсилається юридичним особам, зазначеним у пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції, для усунення несправності.

У разі виявлення порушень щодо утримання природних та штучних пожежних водоймищ (у тому числі пірсів, приймальних колодязів), а також градирень, водонапірних веж, під’їздів до джерел зовнішнього протипожежного водопостачання складається Акт виявлених несправностей, один із примірників якого зберігається в пожежно-рятувальному підрозділі ДСНС України, а інший надсилається юридичним особам, зазначеним у пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції, для усунення порушення.

8. Інформацію про несправність джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, підготовлену на основі Акта виявлених несправностей та Акта перевірки на водовіддачу, пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України подають до ГУ(У) ДСНС України за підпорядкованістю упродовж двох календарних днів після складання цих документів.

9. Звіт про стан джерел зовнішнього протипожежного водопостачання (додаток 8) щороку до 05 січня пожежно-рятувальним підрозділом надається в ГУ(У) ДСНС України за підпорядкованістю для проведення аналізу стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання.

10. ГУ(У) ДСНС України щороку до 10 січня готує аналіз стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, який включає:

• кількість наявних, прийнятих на облік, знятих з обліку та відремонтованих джерел зовнішнього протипожежного водопостачання порівняно з минулим роком у відсоткових показниках;

• кількість несправних джерел зовнішнього протипожежного водопостачання порівняно з минулим роком у відсоткових показниках та характер несправностей;

• кількість покажчиків джерел зовнішнього протипожежного водопостачання порівняно з минулим роком у відсоткових показниках і кількість покажчиків, які необхідно встановити;

• кількість перевірок технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, у тому числі перевірок з пуском (забором) води, і їх результати;

• перелік безводних, тупикових дільниць і тих дільниць, водовіддача на яких є меншою рівня вимог нормативних документів, з практичними заходами щодо забезпечення організації своєчасної і необхідної подачі води для гасіння пожеж.

Аналіз стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання включається одним із розділів до аналізу оперативних дій особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ГУ(У) ДСНС України.

11. За результатами узагальнення інформації, зазначеної в пункті 8 цього розділу, ГУ(У) ДСНС України готує довідку про несправні джерела зовнішнього протипожежного водопостачання та подає її до 31 травня та 31 жовтня поточного року до регіональних і місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при місцевих державних адміністраціях і до органів місцевого самоврядування для прийняття рішення щодо усунення несправностей.

12. У разі виїзду чергового караулу пожежно-рятувального підрозділу ДСНС України на об’єкти для відпрацювання документів оперативного реагування, тактико-спеціальних навчань, планово-перевірочних занять в обов’язковому порядку проводиться перевірка технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання з пуском (забором) води та відміткою в Журналі обліку перевірок.

13. Під час проведення робіт щодо перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України та відповідальні за утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання на об’єктах, а також представники підприємства питного водопостачання керуються чинним законодавством з охорони праці.