Розрахунок проводиться згідно методик, що наведені в:
- НПАОП 0.00-1.41-88. Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежоне-безпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
- ПБ 09-170-97 Общие правила взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств.
$m,кг$ - маса ЛЗР, що випаровується з площі проливу за рахунок теплопередачі від оточуючого повітря
$ m=W·F_b·τ_u$ (6.1)
де
$τ_u$ - час контакту рідини з поверхнею розливу, що приймається для розрахунку.
$W, кг/(с·м²)$ - інтенсивність (масова швидкість) випаровування
$ W=10^{-6}·η·\sqrt M·Р_н $ (6.2)
-
- інтенсивність випаровування визначають по довідковим та експериментальним даним. Формула застосовується при температурі підстильної поверхні від мінус 50 до плюс 40°С, де
η - коефіцієнт, що приймається по таблиці та залежить від швидкості та температури повітряного потоку над поверхнею випаровування;
М – молярна маса, г/моль;
| Швидкість повітряного потоку над дзеркалом випаровування, | Значення коефіцієнту η при температурі повітря над поверхнею випаровування t, °С | ||||
| м/с | 10 | 15 | 20 | 30 | 35 |
| 0,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| 0,1 | 3,0 | 2,6 | 2,4 | 1,8 | 1,6 |
| 0,2 | 4,6 | 3,8 | 3,5 | 2,4 | 2,3 |
| 0,5 | 6,6 | 5,7 | 5,4 | 3,6 | 3,2 |
| 1,0 | 10,0 | 8,7 | 7,7 | 5,6 | 4,6 |
$F_В, м²$ - площа розливу при вільному розливі
$ F_в = {V \over h }$ (6.3)
де
h - товщина шару рідини, що розлилися вільно на підстилаючу поверхню, приймається рівною 0,05 м за всією площею розливу;
- для рідини, що розлилися в піддон або обвалування, визначається таким чином: h = H – 0,2, де H - висота піддону (обвалування), м;
$R, м$ - умовний радіус розливу
$ R = {\sqrt {F_В \over π}} $ (6.4)