Азид свинцю. 2PbN6 (свинцева сіль азотисто-водневої кислоти). Це - дрібнокристалічний порошок білого кольору, сіль азотисто- водневої кислоти HN3. Густина кристалів 4,8 кг/дм³. Вологи не боїться і при вмісті її до 30% не втрачає вибухових властивостей. Азид свинцю менш чутливий до вогню і механічних впливів, ніж гримуча ртуть. Температура спалаху (при цьому відбувається детонація) дорівнює 330°С, чутливість до удару 6 см, працездатність 115 см³.

Від вогню азид свинцю так само добре детонує, як і від удару. Як ініціювальна ВР краще гримучої ртуті. У детонаторах пресується до густині 4,6 кг/дм³. Швидкість детонації дорівніє 5,3 км/с.

У присутності вологи і вуглекислоти азид свинцю легко взаємодіє з міддю, утворює чутливий азид оксидної міді; із залізом взаємодіє погано, а з алюмінієм не взаємодіє. Через це детонатори з азидом свинцю виготовляють в алюмінієвих, біметалічних чи картонних гільзах, крім мідних.

Азид свинцю – більш потужна первинна ініціювальна ВР, ніж гримуча ртуть, а гази вибуху менш отруйні. Тому в промисловості переходять до застосування цієї ініціювальної ВР в електродетонаторах (ЕД), тобто в закритих конструкціях.

Оскільки азид свинцю менш чутливий до вогню, аніж гримуча ртуть, для безвідмовності дії детонаторів його іноді застосовують разом з більш чутливим до теплового імпульсу тенересом. У чашечку ЕД поверх заряду азиду свинцю як проміжний заряд поміщають 0,1 г тенереса (температуру спалаху 270ºС), що викликає вибух азиду свинцю, а останній підриває заряд вторинної (бризантної) ВР.