Коментар до методичних рекомендацій щодо розроблення планів локалізації і ліквідації аварій.

І. Загальні положення

На теперішній час відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво Додаток Е для всіх об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортной інфраструктури необхідно наводити такі відомості як :

• заходи щодо забезпечення безпеки процесів та виробів;
• токсикологічна, пожежовибухонебезпечна характеристика матеріалів, продуктів, напівфабрикатів, відходів виробництва; контроль вимог безпеки;
• характеристика виробничих приміщень, розрахунки або обґрунтування категорій вибухопожежної небезпеки, класів ПБЕ;
• визначення енергетичного потенціалу вибухонебезпечних блоків, радіуси зон можливих зруйнувань; заходи щодо захисту персоналу від травмування, безпечної евакуації працюючих при можливих аваріях і пожежах;
• дані з освітлення робочих місць, шуму, вібрації, способів вилучення і нейтралізації відходів з небезпечними властивостями;
• засоби запобігання пожежам, вибухам, зберіганню і транспортуванню матеріалів, напівфабрикатів з небезпечними та шкідливими властивостями, ведення робіт з навантаження і розвантаження

Таким чином ПЛАС як окремий розділ проектної документації фактично розробляється, ще на етапі проектування об'єкту (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення).

Проектом цих Методичних рекомендацій необхідно цей факт врахувати і зазначити,що ПЛАС є доцільним оформити як окремий розділ проектної документації

ІІ. Визначення термінів

Доцільно суб’єкт господарювання назвати Замовником.

• замовник плану локалізації і ліквідації аварій– суб’єкт господарювання, який планує експлуатувати або експлуатує об’єкт підвищеної небезпеки чи потенційно-небезпечний об'єкт.

Доцільно об'єкти визначити так:

• об’єктами - є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, що ідентифіковані як потенційно-небезпечні об'єкти або об’єкти підвищеної небезпеки.

ІІІ. Організаційні заходи, що вживаються суб’єктом для організації роботи з розроблення ПЛАС

Пропонується такій підхід, що відповідає європейським традиціям та сучасним змінам в законодавстві України.

Вся відповідальність за професійні рішення, від перших кроків роботи Замовника до останнього акту передачі об’єкту в експлуатацію з професійною інструкцією щодо особливостей експлуатації конкретного об’єкту покладена на тих, хто створив проект, виконував будівельні роботи та на Замовника, який визначав конкретні завдання.

Тільки сертифікований інженер ведучої професії може відповідально розробити ПЛАС та нести за це відповідальність, визначати перелік методик, підручників, наявних наукових досліджень необхідних для проведення розрахунків та оцінки обстановки на підставі статистичної інформації про подібні об’єкти та аварії, що відбулися на них.

Таким чином у розділі ІІІ необхідно викласти таку інформацію:

ПЛАС розробляється спеціалістами, що одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт , пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт, право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Ст. 17 ЗУ Про архітектурну діяльність

Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.

Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Інженери-проектувальники (спеціалісти) повинні підвищувати свою кваліфікацію не рідше, ніж один раз на п’ять років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації.

IV. Мета, підстави, основні заходи щодо розроблення, оновлення і впровадження ПЛАС

Не необхідність розроблення та об'єм ПЛАС повинні визначитися згідно результатів проведення ідентифікації небезпеки (потенційної та підвищеної), що проводяться спеціалістами за погодженням із суб'єктом господарювання.

Також для для об'єкта суб'єкта господарювання необхідно визначати клас наслідків (відповідальності) відповідно до вимог Стаття 32 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Усі об’єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

• незначні наслідки - СС1;
• середні наслідки - СС2;
• значні наслідки - СС3.

Віднесення об’єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється спеціалістами, що розробляють ПЛАС за погодженням із суб'єктом господарювання.

Правильність рішень, що наведені в ПЛАС, перевіряється під час проведення експертизи, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону.

V. Заходи, що вживаються суб’єктом та відповідальними особами з метою забезпечення впровадження ПЛАС

В Методичних рекомендаціях розділ V зазначаються заходи, що вживаються суб'єктом господарювання для забезпечення впровадження ПЛАС. Зокрема зазначено дообладнання додатковими засобами та обладнанням.

Так, любе "дообладнання" є стадією будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення) та потребує розробники проектної документації, проведення комплексних експертиз та отримання дозволів.

Пропонується зазначити таке.

Сертифікований спеціаліст під час розробки ПЛАС, якщо виявляється недостатня готовність ОПН (підприємства) до протиаварійного захисту, може мотивовано пропонувати додатково розробити спеціальні заходи (з визначенням пріоритету щодо їх реалізації), які передбачають

• дообладнання засобами контролю, автоматичного регулювання, обладнанням попередження вибухів та захисту від впливу вибухів, швидкодіючими відсікачами, системами безпечної аварійної зупинки об'єкта, оповіщення, захисту та рятування людей,
• створення додаткових запасів засобів пожежогасіння,
• вдосконалення систем уловлювання та дегазації шкідливих викидів,
• влаштування систем локалізації, що перешкоджають розповсюдженню неорганізованих викидів на території ОПН та за його межами,
• влаштування резервних систем життєзабезпечення, сигналізації і протиаварійного захисту та інше.

Для додаткові спеціальні заходи розробляється проектна документація, що проходить експертизу у встановленого законом порядку. Всі інші заходи, що не будівництвом (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення) в впроваджуються на об'єкті суб'єкта господарювання згідно затвердженого графіку.

Цей графік є невід'ємною частиною ПЛАС.

VI. Структура ПЛАС

Пропонується не розробляти окрему спеціальну структуру та оформлення ПЛАС, оформлювати відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009.

Наприклад,

ПЛАС має бути зброшурований і пронумерований відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4:2009. розділ 10

Таким чином у розділі VI необхідно викласти таку інформацію:

При виконанні ПЛАС, слід керуватись вимогами стандартів СПДБ, а також вимогами стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Структура ПЛАС має складатися з таких частин:

• аналітичних частин;
• оперативних частин;
• додатків.

Частини ПЛАС можуть мати пояснювальну записку та креслення.

Текстові документи виконують згідно з ГОСТ 2.105 з урахуванням вимог розділу 11 ДСТУ Б А.2.4-4:2009.

Загальні вимоги до виконання графічної документації наведено у розділі 6 ДСТУ Б А.2.4-4:2009.

Креслення виконують в оптимальних масштабах з урахуванням їх складності і насиченості інформацією.

ПЛАС повинен містити підтвердження сертифікованого інженера-проектувальника (спеціаліста) про відповідність чинним нормам, правилам та стандартам;

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо розроблення планів локалізації і ліквідації аварій

І. Загальні положення

Методичні рекомендації щодо розроблення планів локалізації і ліквідації аварій розроблено на виконання пункту 3 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626, і встановлюють загальні рекомендації до організації з розроблення, структури та впровадження планів локалізації і ліквідації аварій (далі – ПЛАС).

Ці Методичні рекомендації призначені для надання допомоги суб’єктам, які відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України та статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" у порядку реагування на надзвичайні ситуацій повинні розробляти ПЛАС для об’єктів підвищеної небезпеки (далі – ОПН).

ІІ. Визначення термінів

У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у таких значеннях:

• відповідальні особи – посадові особи (працівники) ОПН, на яких відповідно до організаційно-розпорядчих актів підприємства покладено функції з організації забезпечення виконання заходів цивільного захисту;
• виробництво – цех, відділення, виробнича дільниця, окрема установка або будівлі з наявністю у них джерел небезпеки;
• джерело небезпеки – установки, сховища (резервуари), трубопроводи, машини, агрегати, інше технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, розташовані у межах об’єкта на поверхні землі або під нею, в яких тимчасово або тривало використовуються, переробляються, виготовляються, транспортуються, зберігаються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин або їх суміш;
• "ефект доміно" – ймовірність виникнення або послідовне виникнення аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами на об’єктах підвищеної небезпеки, розташованих у безпосередній близькості від об’єкта підвищеної небезпеки, на якому виникла аварія, через вплив на них небезпечних факторів надзвичайної ситуації, що виникла на попередньому об’єкті підвищеної небезпеки;
• об’єкт – цілісний майновий комплекс підприємства, що включає виробництва, розташовані у межах його території. Об’єкти, що належать одному суб’єкту, але за територіальною ознакою мають різні фактичні адреси місцезнаходження, вважаються різними об’єктами;
• суб’єкт – суб’єкт господарювання, який планує експлуатувати, експлуатує хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки або після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта підвищеної небезпеки розпочне його експлуатацію.

Інші терміни та визначення у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значеннях відповідно до Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” та Кодексу цивільного захисту України.

ІІІ. Організаційні заходи, що вживаються суб’єктом для організації роботи з розроблення ПЛАС

Робота з розроблення ПЛАС починається з визначення виконавців, загального обсягу робіт щодо розробки ПЛАС, розрахунку часу, розподілу обов’язків між виконавцями, обсягів фінансових та матеріальних засобів, необхідних для виконання роботи, уточнення їх джерел надходження.

Усі питання щодо організації роботи з розроблення ПЛАС визначаються відповідним організаційно-розпорядчим документом підприємства (наказом, розпорядженням), у якому визначаються відповідальна особа за розроблення ПЛАС, безпосередній виконавець та співвиконавці (посадові особи), а також термін розроблення ПЛАС з поетапним розподілом робіт.

За необхідності між підприємством, виконавцями та співвиконавцями укладаються цивільно-правові або інші угоди (договори) та необхідні дозвільні документи, опрацьовуються питання організації взаємодії з територіальними органами управління, іншими установами і організаціями, спільно з якими планується виконання заходів, або від яких передбачається залучення сил і засобів.

Робота з розроблення ПЛАС має базуватися на глибоко продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках, специфіці і особливості діяльності та територіального розташування ОПН.

Перед початком роботи виконавці вивчають ці Методичні рекомендації та розробляють загальну структуру ПЛАС і питання, що відображаються у ньому, які обговорюється на нарадах з провідними спеціалістами підприємства.

Під час розроблення ПЛАС виконавці:

• ознайомлюються з технологічними процесами, що відбуваються (застосовуються) на всіх етапах виробничої діяльності ОПН;

• вивчають або складають (у разі їх відсутності):

• загальні технологічні схеми;

• план території підприємства та схему розташування виробництв у межах його території; -основні вимоги щодо можливості безаварійного зупинення технологічного обладнання або виробництв для упередження можливої аварії або недопущення її розвитку у разі виникнення аварійної ситуації на ОПН, передбачені технологічними регламентами для відповідного устаткування;

• вивчають перелік та наявність:

  • контрольно-вимірювальних приладів (далі – КВП), системи передачі інформації про стан безпеки обладнання або установки від КВП до диспетчерів або автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення про їх виникнення;

  • автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення про їх виникнення;

  • об’єктової системи оповіщення;

  • наявних на ОПН сил та засобів для попередження аварійних ситуацій, локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єкті або додаткових сил і засобів, що залучатимуться відповідно до угоди про аварійно-рятувальне обслуговування ОПН;

  • аварійно-рятувального підрозділу, пожежної та спеціальної техніки;

  • знайомляться з:

  • результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки та документами, що розробляються на ОПН відповідно Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

  • розподілом обов’язків та повноважень посадових осіб підприємства, відповідальних за безпеку на ньому;

  • забезпеченням підприємства первинними засобами пожежогасіння;

  • створенням резерву пально-мастильних матеріалів, піноутворювача, підтримання запасів води в штучних пожежних водоймах;

  • наявністю захисних споруд цивільного захисту та порядком укриття працюючих в них;

  • місцями безпечного можливого виводу персоналу у разі виникнення аварії (надзвичайної ситуації);

  • організацією взаємодії з аварійно-рятувальними службами та суміжними підприємствами, місцевими підрозділами ДСНС;

  • можливістю розгортання на безпечній відстані пунктів надання першої медичної допомоги і евакуації потерпілих та травмованих людей;

  • статистичними даними про аварії на цьому об’єкті та подібних об’єктах та причинами їх виникнення;

  • іншими технологічними документами, даними, підручниками та заходами, необхідними для розроблення ПЛАС.

На підставі технічних та технологічних документів об’єкта визначається стан небезпеки на об’єкті, наявність небезпечних установок та інших джерел небезпеки.

На підставі статистичної інформації про подібні об’єкти та аварії, що відбулися на них, визначається перелік методик, підручників, наявних наукових досліджень тощо необхідних для проведення розрахунків та оцінки обстановки.

Важливим елементом для розроблення ПЛАС є вивчення досвіду з його розроблення на подібних об’єктах та оцінка можливостей об’єкта з розроблення ПЛАС самостійно із залученням спеціалістів об’єкта або із залученням спеціалістів сторонніх організацій.

IV. Мета, підстави, основні заходи щодо розроблення, оновлення і впровадження ПЛАС

4.1. ПЛАС розробляється суб’єктом відповідно до статей 20 і 130 Кодексу цивільного захисту України та статті 11 Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.

ПЛАС є організаційно-правовим документом, який погоджується всіма провідними спеціалістами ОПН, підписується особою, відповідальною за розроблення ПЛАС, іншими учасниками розроблення ПЛАС та затверджується шляхом видання відповідного розпорядчого документа на ОПН.

ПЛАС має визначати організаційні і практичні заходи та порядок дій відповідальних осіб, персоналу ОПН, інших осіб, що знаходяться постійно або тимчасово на території ОПН, підрозділів з питань цивільного захисту тощо при загрозі та/або виникненні аварій на ньому.

4.2. ПЛАС є внутрішнім планом реагування на аварії та надзвичайні ситуації, що можуть статися на ОПН.

4.3. ПЛАС переглядається у терміни, визначені Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки". Результати перегляду, внесення змін, пролонгації планів локалізації і ліквідації аварій затверджуються відповідним розпорядчим документом, встановленим на підприємстві порядком.

У разі внесення до ПЛАС змін і доповнень, узгодженню і затвердженню підлягають тільки ці зміни і доповнення.

Суб’єкт у терміни, визначені Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки", розробляє новий ПЛАС, який затверджує відповідним розпорядчим документом, у разі:

• проведення модернізації виробництва, змін форми власності або іншої організаційно-правової форми об’єкта підвищеної небезпеки;
• внесення змін до чинних або прийняття нових нормативно-правових актів, вимоги яких обов’язкові під час розроблення нового ПЛАС.

З дати затвердження нового ПЛАС дія попереднього ПЛАС вважається закінченою.

4.4. ПЛАС має містити всі можливі ситуації, які можуть виникнути на ОПН з урахуванням усіх станів діяльності ОПН: пуск, робота, зупинка і ремонт.

4.5. З метою визначення можливих масштабів аварії на різних етапах її розвитку, обсягів робіт з ліквідації аварії та узгодженості дій аварійно-рятувальних служб, що залучаються для локалізації і ліквідації аварії, визначаються три рівні аварії.

Аварія на рівні „А” характеризується розвитком аварії без виходу за межі виробництва, де сталася аварія.

Аварія на рівні „Б” характеризується розвитком аварії, наслідки якої за прогнозом можуть поширитись або фактично поширюються на інші виробництва, розташовані у межах території ОПН.

Аварія на рівні „В” характеризується швидким поширенням наслідків викиду, виливу, вибуху, пожежі тощо, у реальному часі або за прогнозом, за межі території ОПН із завданням шкоди іншим підприємствам, об’єктам або населенню, або виникненням "ефекту доміно". Така аварія за певних умов може класифікуватися як надзвичайна ситуація.

У разі досягнення рівня "В" ліквідація такої аварії (надзвичайної ситуації) здійснюється відповідно до планів реагування, що розробляються у масштабі області, міста, району, району у місті для реагування на аварії, що можуть статися на відповідному ОПН (далі – зовнішні плани), з урахуванням територіального поширення наслідків аварії (надзвичайної ситуації).

Дані, отримані під час розроблення ПЛАС, та інформація, необхідна для розроблення зовнішнього плану, надається суб’єктом місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та територіальним органам ДСНС.

4.6. Потреба у силах і засобах, необхідних для виконання заходів на ОПН, визначається з урахуванням наявних на ОПН сил і засобів та додаткових сил і засобів, необхідних для залучення від територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (далі – ЄДСЦЗ) та відповідних її ланок, територіальних органів ДСНС.

Перелік таких сил і засобів повинен корелюватися із зовнішніми планами.

4.7. Оперативні частини ПЛАС у відповідних розділах мають передбачати можливі дії спеціалістів сторонніх організацій з пуску, налагодження або ремонту обладнання тощо.

4.8. Усі листи ПЛАС мають бути зброшуровані і пронумеровані.

Оригінал ПЛАС має бути зареєстрований і зберігатися на підприємстві у порядку, визначеному інструкцією з діловодства на підприємстві.

Копії ПЛАС у повному обсязі необхідно зберігати у керівника й диспетчера підприємства (об'єкта), територіальних органах ДСНС, органах управління ланками територіальних підсистем ЄДСЦЗ.

Керівникам (начальникам) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), черговим оперативно-чергових служб територіального органу ДСНС, ланок територіальних підсистем ЄДСЦЗ, аварійно-рятувальних служб тощо, надаються витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання ними відповідних дій.

При можливості створюється електронна версія ПЛАС, яка може використовуватися для оперативного отримання інформації, оцінювання обстановки, що виникає під час аварії, та прогнозування розвитку аварії.

4.9. Положення ПЛАС обов'язкові для використання всіма працівниками (робітниками), що працюють у виробничих, службових, допоміжних спорудах, приміщеннях і будинках, що знаходяться на території ОПН, у тому числі у порядку взаємодії з персоналом підприємства та залученими силами цивільного захисту, що визначені у ПЛАС, під час локалізації і ліквідації аварійних ситуацій (аварій) на технологічному устаткуванні та у виробничих приміщеннях підприємства.

4.10. ПЛАС і зміни до нього в обсязі, потрібному для якісного виконання своїх обов'язків, необхідно вивчати усьому персоналу підприємства, керівниками аварійних служб підприємства, аварійно-рятувальними службами, що здійснюють аварійно-рятувальне обслуговування на підприємстві і беруть участь у ліквідації аварії відповідного рівня (далі – сторонні організації).

4.11. З персоналом ОПН та сторонніх організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, необхідно проводити навчання і практичну підготовку з метою підтримки постійної готовності та вміння діяти під час аварій на ОПН.

Для більш якісного вивчення своїх обов'язків для персоналу може бути організовано спеціальне курсове навчання з ПЛАС на спеціальних учбово-тренувальних полігонах, з використанням комп'ютерних тренажерів, інших сучасних технічних засобів навчання.

Протягом року з імовірних аварій, що передбачені ПЛАС, необхідно проводити учбово-тренувальні заняття і учбові навчання (далі – навчання) з моделюванням аварії відповідного рівня.

У разі залучення до ліквідації пожежі підрозділів пожежної охорони, такі підрозділи необхідно залучати для участі у навчаннях.

Графік проведення навчань має бути розроблений керівництвом підприємства для всіх рівнів аварій і затверджений керівником підприємства за місяць до початку учбового року.

У разі залучення до ліквідації аварії аварійно-рятувальних служб, що здійснюють аварійно-рятувальне обслуговування на підприємстві і беруть участь у ліквідації аварії відповідного рівня, у тому числі підрозділів пожежної охорони, такий графік проведення навчань має бути погоджений з ними.

При проведенні навчань слід практикувати участь спеціалістів територіальних органів ДСНС та інших незалежних спостерігачів, оскільки це забезпечує об'єктивну оцінку недоліків або помилок з впровадження ПЛАС.

Навчання на підприємстві проводяться керівником (власником) підприємства за участю всіх організацій, участь яких передбачається оперативними частинами ПЛАС.

При незадовільних результатах перевірки знань по завершенню навчань, необхідно провести додаткові заняття і повторити навчання не раніше, ніж через 10 днів після детального вивчення допущених помилок.

Необхідно також проводити тренування в екстремальних умовах (наприклад, під час перезміни, вночі), погіршених гідрометеорологічних умовах тощо.

Для всіх осіб, які не залучатимуться до участі у ліквідації наслідків аварії та не згадуються у ПЛАС, мають бути розроблені інструкції по їх діях у разі виникнення аварії з урахуванням сценаріїв розвитку аварії, наведених у ПЛАС. Зазначені інструкції доводяться таким особам під розпис або вивішуються на видимих місцях поблизу робочих місць персоналу.

Персонал сторонніх організацій, що тимчасово працює на підприємстві, і особи, що відвідують підприємство, мають бути проінструктовані про свої дії у випадку виникнення аварії.

Допуск до роботи осіб, які встановленим порядком не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань щодо ПЛАС, забороняється.

V. Заходи, що вживаються суб’єктом та відповідальними особами з метою забезпечення впровадження ПЛАС

З метою забезпечення впровадження ПЛАС на ОПН суб’єкту та відповідальним особам необхідно:

• розробляти спеціальні заходи (з визначенням пріоритету щодо їх реалізації), які передбачають дообладнання засобами контролю, автоматичного регулювання, обладнанням попередження вибухів та захисту від впливу вибухів, швидкодіючими відсікачами, системами безпечної аварійної зупинки об'єкта, оповіщення, захисту та рятування людей, створення запасів пожежогасіння, вдосконалення систем уловлювання та дегазації шкідливих викидів, влаштування систем локалізації, що перешкоджають розповсюдженню неорганізованих викидів на території ОПН та за його межами, та інше, якщо під час розробки ПЛАС виявляється недостатня готовність ОПН (підприємства) до протиаварійного захисту;
• передбачити, у разі необхідності, агрегати резервних систем життєзабезпечення, сигналізації і протиаварійного захисту (мають бути створені резервні мережі зв'язку, призначені дублери для провідних фахівців, має бути визначений альтернативний центр керівництва, якщо порушено функціонування основного центру, повинні бути продубльовані життєво важливі вузли ОПН);
• забезпечувати оперативність виявлення, ефективність локалізації та ліквідації аварії за рахунок застосування технічних засобів з належною надійністю та швидкодією;
• забезпечувати необхідну оперативність дій персоналу ОПН з урахуванням динаміки розвитку можливих аварій шляхом забезпечення розподілу обов'язків між виробничим персоналом, використання надійних засобів оповіщення та зв'язку і раціонального розташування пультів (пристроїв) керівництва протиаварійними системами;
• оперативно повідомляти органи, що залучаються до локалізації і ліквідації аварії, про всі випадки, які пов'язані з небезпечними речовинами і можуть завдати шкоди здоров'ю людини і навколишньому середовищу. Повідомлення має здійснювати диспетчер ОПН або інша посадова особа, яка дізналася про аварію. Таке повідомлення має здійснюватися якомога оперативніше і містити інформацію про характер випадку, небезпечні речовини, потенційну складність аварії, можливість виходу уражальних чинників аварії за межами території ОПН, особу, яка здійснила повідомлення;
• при визначенні обов'язків персоналу в разі аварії, враховувати можливість відсутності окремих робітників внаслідок хвороби, відпустки, свят, та можливу присутність працівників сторонніх організацій на території об’єкта;
• забезпечити наявність постійно поновлювального запасу відповідних медичних препаратів, які необхідні при аварії, у тому числі сучасних антидотів, інших фармацевтичних препаратів, кисню тощо, засобів захисту для персоналу медичних бригад невідкладної допомоги,;
• надавати органам місцевого самоврядування результати виконаного аналізу небезпеки ОПН, а також інші матеріали, які потрібні для вивчення ПЛАС та розроблення ними зовнішніх планів;
• забезпечувати співпрацю з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при розробці ПЛАС та зовнішніх планів:
• повідомляти населення щодо його можливих дій у разі спрацювання систем оповіщення про аварію (надзвичайну ситуацію), які використовуються під час аварії;
• надавати засобам масової інформації дані про всі небезпеки, які були встановлені в процесі аналізу, у тому числі після її оновлення.

Необхідно підтримувати постійну готовність обладнання й засобів інформування (оповіщення), які можуть використовуватися для отримання/передачі необхідних даних у випадку аварії, і своєчасно їх перевіряти.

VI. Структура ПЛАС

6.1. Структура ПЛАС має враховувати особливості структури виробництв, розташованих у межах території ОПН, і складатися:

• з однієї аналітичної частини, загальної для всього ОПН;
• необхідної кількості оперативних частин для кожного рівня аварії з урахуванням кількості виробництв, у тому числі тих, що за територіальною ознакою мають різні фактичні адреси місцезнаходження;
• відповідних додатків.

Аналітична частина призначена для оцінювання аналізу небезпек на ОПН, визначення поетапного сценарію виникнення аварії на ньому і має містити результати такого оцінювання, розрахунки зон можливого поширення наслідків аварії, розрахунки сил та засобів, призначених для локалізації і ліквідації аварії, висновки, щодо можливих рівнів аварій та необхідні дій сил цивільного захисту у разі виникнення аварії на ОПН.

Оперативні частини регламентують порядок оповіщення, дій та взаємодії персоналу ОПН, аварійно-рятувальних служб та інших сил цивільного захисту, що залучаються для локалізації і ліквідації аварії на ОПН, інші практичні заходи, що вживаються на ОПН у разі виникнення аварії.

6.1.1. У разі якщо на ОПН знаходиться тільки одне виробництво, аналітична частина і оперативні частини можуть розроблятися як єдиний документ (книга) із загальною обкладинкою.

У цьому разі на обкладинці такої книги відображається:

• назва ОПН;
• напис "План локалізації і ліквідації аварій";
• рік розроблення ПЛАС.

6.1.2. Аналітична та оперативні частини також можуть розроблятися окремими книгами для зручності з їх використання незалежно від кількості оперативних частин.

6.1.3. У разі оформлення аналітичної або відповідної оперативної частини у вигляді окремих книг: на обкладинці аналітичної частини відображається напис "Аналітична частина", загальна назва ОПН, назва аналітичної частини, рік розроблення; на обкладинці відповідної оперативної частин відображається напис "Оперативна частина для аварії рівня (визначається відповідний рівень А, Б або В), загальна назва ОПН, назва виробництва, для якого розроблена зазначена оперативна частина, рік розроблення.

6.1.4. У разі наявності на території ОПН кількох окремих виробництв з наявністю на них джерел небезпеки, необхідно розробляти окремі оперативні частини для кожного виробництва. Дозволяється згруповувати оперативні чистини в окрему книгу, але окремо для кожного виробництва.

У цьому разі на обкладинці книги відображається:

• напис "Оперативні частини (назва ОПН) для аварій рівнів (визначається відповідний рівень А, Б або В);
• назва виробництва;
• рік розроблення.

6.1.5. Не рекомендується згруповувати оперативні частини разом з аналітичною частиною або оперативні частини по кількох виробництвах, якщо на ОПН є більше одного виробництва.

6.1.6. Першим аркушем кожної книги після обкладинки є титульний аркуш (додатки 1, 2, 3), на якому вказується відповідна назва цієї книги (ПЛАС, аналітична частина або відповідна оперативна частина), а також:

• дата та номер розпорядчого документа, яким затверджено ПЛАС;
• обмеження щодо розповсюдження або гриф таємності, якщо це необхідно;
• напис "План локалізації і ліквідації аварій";
• повна назву ОПН, його юридична адреса і адреса фактичного розташування;
• повна назва відповідної частини ПЛАС (для аналітичної чи оперативної частин відповідну назву частини, повну назву виробництва, для якого розроблено відповідну оперативну частину);
• відомості про розробника ПЛАС (або відповідної частини) – фізичну або юридичну особу (сторонню організацію), відповідні підписи цих осіб або їх представників та, у разі необхідності, печатки сторонніх організацій, що залучалися до розроблення ПЛАС;
• відомості щодо внесення змін;
• відомості щодо погодження ПЛАС керівниками виробництв;
• рік розроблення ПЛАС.

6.1.7. Кожна книга може мати окремий зміст, який розкриває загальне наповнення цієї книги або загальну кількість книг, з яких складається ПЛАС, з назвою кожної книги та вказівкою кількості сторінок у них.

Зміст ПЛАС або відповідної частини розміщується після титульного аркуша і має містити:

• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки);
• назви додатків;
• початкові номери сторінок відповідних розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) та додатків;

У змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій, малюнків та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

6.1.8. Для усіх прийнятих у ПЛАС малопоширених умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів в алфавітному порядку (кожне визначення з нового рядку) надаються їх визначення (повне розкриття), які розміщують безпосередньо після змісту, починаються з нової сторінки.

6.2. Загальна структура та зміст аналітичної частини

6.2.1. Аналітична частина складається з декількох розділів.

6.2.2. Перший розділ включає:

• титульний аркуш;
• короткий зміст аналітичної частини;
• преамбулу (вступ, загальні положення);
• терміни та визначення;
• характеристику ОПН, характеристику району його розташування, перелік підприємств, житлових та інших зон, з якими межує ОПН;
• основні види діяльності, що відбуваються на ОПН;
• перелік та характеристику основних виробничих, підсобних та інших допоміжних приміщень (будівель) на території ОПН або таких, що знаходяться за його межами та мають іншу фактичну адресу розташування;
• загальну чисельність працюючих на ОПН та найбільшої робочої зміни;
• ситуаційний план території регіону за межами ОПН, що може опинитися у зонах надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення на ОПН:
• план-схему території ОПН з визначенням всіх виробництв;
• аналіз небезпеки ОПН та перелік документів та вихідної інформації, для його проведення;
• перелік можливих аварій на ОПН;
• основні фактори пожеж й вибухів у технологічному обладнанні, у яких присутні горюча пил (або основні фактори виливу/викиду небезпечних хімічних речовин);
• характеристику загальної небезпека ОПН у цілому та її показники;
• характеристику загальних небезпек по кожному окремому виробництву та їх показники;
• розпізнавальні ознаки рівнів аварії і їх значення, за якими наслідки аварії переходять на вищі рівні;
• оцінка можливості виходу наслідків аварій за межі виробництва;
• висновки щодо можливих рівнів розвитку аварії та обґрунтування щодо необхідної кількості оперативних частин;
• огляд обставин та причин виникнення окремих аварій, що виникли на ОПН та інших подібних підприємствах;
• розрахунки, перелік, призначення та опис сил та засобів, наявних на ОПН, та додаткових сил і засобів, що залучатимуться для ліквідації аварії на кожному виробництві (у тому числі від сторонніх аварійно-рятувальних підрозділів), можливий час їх готовності;
• аналіз можливих дій виробничого персоналу та аварійно-рятувальних служб у разі аварії:
• оцінку достатності існуючих заходів;
• відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації;
• порядок та засоби щодо оповіщення про аварію працюючого персоналу ОПН, сторонніх (додаткових) аварійно-рятувальних підрозділів, місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів ДСНС, населення у зоні відповідальності об’єкта тощо;
• схеми, списки оповіщення персоналу та об’єктів, що можуть опинитися у небезпечній зоні;
• список і схему оповіщення посадових осіб, які мають бути терміново сповіщені про аварію;
• список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні дії за відсутності перших з будь-яких причин, із зазначенням місць їх постійної роботи, проживання й телефонів;
• перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, які мають бути використані при локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання (аварійних шаф);
• перелік сховищ цивільного захисту та їх коротка характеристика (номер, площа, місткість, режим вентиляції);
• порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки працівників при виникненні аварії, у тому числі під час приймання-передавання зміни в умовах аварії;
• необхідні заходи щодо навчання персоналу діяти в умовах виникнення аварії (надзвичайної ситуації), вміння здійснювати координацію дій аварійно-рятувальних служб;
• обов'язки керівника робіт (далі – КР), виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;
• рекомендації щодо впровадження ПЛАС;
• додатки.

6.2.3. Наступні розділи аналітичної частини призначені для опису та аналізу небезпеки кожного окремого виробництва і включають необхідні картографічні та експлуатаційні документи та інформацію, необхідну для розрахунків по кожному окремому виробництву, а саме:

• ситуаційний план території, яка підпадає під дію небезпечних факторів при аварії на виробництві;
• характеристику виробництва;
• блок-карти (схематичне відображення) кожної технологічної стадії з переліком обладнання та технологічного процесу, що відбувається на цій стадії (додаток 4);
• огляд обставин та причин виникнення окремих аварій, що виникли на цьому виробництві та подібних виробництвах інших підприємств;
• основні небезпеки виробництва та їх характеристика;
• схему розташування обладнання (устаткування) на виробництві;
• характеристику устаткування;
• опис технологічних процесів (принцип роботи виробництва);
• перелік та характеристику небезпечних речовин з визначенням їх небезпек для людини та навколишнього середовища;
• перелік можливих аварійних ситуацій;
• розпізнавальні ознаки виникнення аварії;
• прогнозні сценарії виникнення аварійних ситуацій (аварій) на виробництві;
• сценарії постадійного виникнення й розвитку аварійних ситуацій (аварій) на виробництві (додаток 5);
• постадійний аналіз умов виникнення та розвитку аварій на виробництві (додаток 6);
• картку небезпеки устаткування (додаток 7):
• перелік засобів попередження і локалізації аварійних ситуацій (аварій) на виробництві;
• інструкцію щодо безпечної зупинки технологічного процесу;
• розрахунки щодо визначення масштабів аварій та інших кількісних показників небезпеки аварій на виробництві, з вказівкою використаної літератури;
• основні результати розрахунків небезпеки уражальних чинників (додаток 8);
• оцінку можливості виходу наслідків аварій за межі виробництва (визначення критеріїв переходу аварії на вищі рівні);
• оцінку аналізу небезпеки виробництва (визначення рівнів аварії на виробництві).

6.2.4. Висновки з оцінки небезпеки ОПН:

• коротка характеристика стану небезпеки ОПН;
• інформація щодо відповідності системи протиаварійного захисту вимогам промислової безпеки;
• щодо достатності на об’єкті необхідних засобів індивідуального та колективного захисту, засобів локалізації та ліквідації аварії, з урахуванням їх потреби;
• щодо готовності систем оповіщення або автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та аварій;
• стан готовності та необхідності залучення додаткових аварійно-рятувальних служб.

6.3. Структура та зміст оперативних частин.

6.3.1. Оперативні частини (крім оперативної частини для аварії на рівні "В") розробляються окремо по кожному виробництву або окремому джерелу небезпеки з метою запобігання розвитку аварії і розповсюдженню її наслідків на інші підприємства та територію за межами ОПН, рятуванню та виведенню персоналу із зони ураження.

Для кожного виробництва, з наявністю у них джерел небезпеки, оперативні частини розробляються з урахуванням висновків щодо можливих рівнів аварій, отриманих за результатами розрахунків під час розроблення аналітичної частини ПЛАС.

Оперативна частина для аварії на рівні "В" розробляється єдина для усіх виробництв, окремих джерел небезпеки.

6.3.2. Розроблення оперативної частини для аварії на рівні "А".

Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні “А” повинна містити:

• план-схеми кожного виробництва;
• блок-карти обладнання або технологічних потоків по кожному виробництву;
• опис дій персоналу (додаток 9);
• список і схему оповіщення посадових осіб, які мають бути терміново сповіщені про аварію;
• список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їх дії за відсутності перших з будь-яких причин, із зазначенням місць їх постійної роботи, проживання й телефонів;
• перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, які мають бути використані при локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання (аварійних шаф);
• інструкцію щодо безпечної зупинки технологічного процесу;
• обов'язки керівника робіт (далі – КР), виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії.

На план-схемі виробництва має бути вказано місця розташування:

• основного технологічного обладнання і комунікацій;
• відсічної, запірної арматури, яка має безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) наслідків аварії; засобів протиаварійного захисту, зв'язку і оповіщення; евакуаційних виходів і маршрутів евакуації;
• засобів протипожежного захисту;
• засобів індивідуального захисту (якщо ношення таких засобів захисту під час знаходження на виробництві не є обов’язковим);
• шляхів під'їзду, ділянок для встановлення і маневрування спецтехніки;
• сховищ цивільного захисту та інших місць можливого укриття персоналу.

Блок-карти обладнання або технологічних потоків повинні містити стислу характеристику небезпеки обладнання або технологічних потоків, що входять до складу виробництва.

Опис дій персоналу доцільно оформлювати у вигляді таблиці (додаток 9).

6.3.3. Розроблення оперативної частини для аварії на рівні "Б".

Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні “Б” крім перелічених у пункті 6.3.2 матеріалів додатково включає план-схему території ОПН.

На план-схемі території ОПН визначити:

• місця розташування виробництв, окремих джерел небезпеки тощо;
• місця скупчення (зберігання, використання, переміщення) небезпечних речовин із зазначенням найменування й маси цих речовин;
• прямі та зворотні міжвиробничі потоки, їх характеристики і параметри;
• міжвиробничу відсічну арматуру, яка має безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) наслідків аварії;
• засоби протиаварійного захисту;
• засоби протипожежного захисту;
• системи та місця зовнішнього протипожежного водопостачання;
• засоби зв'язку й оповіщення;
• евакуаційні виходи і маршрути евакуації;
• сховища цивільного захисту та інші місця можливого укриття персоналу;
• шляхи під'їзду, місця встановлення й маневрування спецтехніки; місця найбільш імовірного виникнення аварій;
• зони можливого ураження обслуговуючого персоналу підприємства з урахуванням розповсюдження вибухових і ударних хвиль, напрямку руху вибухонебезпечних і токсичних хмар.

У якості план-схеми території ОПН, може бути використаний генплан із необхідними додатками.

6.3.4. Розроблення оперативної частини для аварії на рівні “В” (надзвичайної ситуації).

Для аварії на рівні “В” (надзвичайної ситуації) розробляється єдина оперативна частина, основним призначенням якої є визначення порядку дій керівництва та відповідних служб і підрозділів підприємства з метою організації їх взаємодії з органами управління цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальними органами ДСНС, Держпраці, МВС, аварійно-рятувальними службами тощо.

В оперативній частині для аварії на рівні "В" (надзвичайної ситуації) необхідно надати розпізнавальні ознаки рівнів аварії (надзвичайної ситуації) і їх значення, за якими керівництво роботами щодо локалізації і ліквідації наслідків аварії переходить з рівня “Б” на рівень “В”. У разі можливості переходу аварії з рівня "А" на рівень "В", вказуються такі розпізнавальні ознаки.

Під час розроблення оперативної частини слід вказати всіх учасників протиаварійних дій та ступінь їх участі. До складу учасників протиаварійних дій необхідно включати: керівництво підприємства;

• місцеві органи виконавчої влади (місцевого самоврядування);
• територіальні органи ДСНС та формування оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
• територіальні формування цивільного захисту, спеціалізовані служби цивільного захисту, аварійно-рятувальні підрозділи (частини); аварійно-рятувальні служби тощо;
• представників Державної служби України з питань праці;
• органи масової інформації і зв'язку;
• органи охорони здоров'я і навколишнього середовища;
• інші територіальні служби та підрозділи.

Оперативна частина для рівня "В" (надзвичайної ситуації) повинна також містити:

• ситуаційний план із додатками;
• обов'язки керівника робіт від підприємства, виконавців та інших посадових осіб підприємства щодо локалізації аварії (надзвичайної ситуації);
• перелік заходів щодо організації взаємодії з аварійно-рятувальною службою, що залучається або може залучатися для локалізації і ліквідації аварії (надзвичайної ситуації) на ОПН.

Ситуаційний план розроблюється для забезпечення управління й координації дій персоналу ОПН, спецпідрозділів, аварійно-рятувальних служб цивільного захисту, інших організацій, що можуть залучатися для локалізації і ліквідації аварії, організації великомасштабних рятувальних робіт і евакуації людей з небезпечних зон.

На ситуаційному плані позначаються промисловий майданчик підприємства (об'єкта) на місцевості, а також житлові райони, населені пункти, інші підприємства й організації, що розташовані поруч з ним і на які може поширюватися дія уражальних чинників аварії (надзвичайної ситуації). Розмір території, яка охоплюється ситуаційним планом, визначається масштабом зон ураження (забруднення).

На ситуаційний план наносяться:

• зони можливого ураження за межами ОПН;
• підприємства, населені пункти, вулиці та будинки населених пунктів, що потрапляють у зони можливого ураження і час досягнення їх уражальними чинниками аварії з урахуванням -швидкості й напряму вітру, погодних умов, рельєфу місцевості;
• прогнозована розрахункова чисельність населення у цих зонах;
• місця розташування аварійно-рятувальних служб, що можуть залучатися до ліквідації аварії (надзвичайної ситуації) на ОПН;
• основні місця (зони) на території ОПН та за його межами для розміщення аварійно-рятувальних служб, медичних підрозділів (бригад), що можуть залучатися до ліквідації аварії (надзвичайної ситуації) на ОПН.

До ситуаційного плану додаються:

• план-схема ОПН;
• схема зв'язку, порядок оповіщення органів управління цивільного захисту та аварійно-рятувальних служб, що залучатимуться до локалізації і ліквідації наслідків аварії (надзвичайної ситуації);
• відомості щодо наявних на ОПН сил та засобів для локалізації і ліквідації аварії (надзвичайної ситуації);
• відомості щодо відстаней зовнішніх (додаткових) аварійно-рятувальних служб до території ОПН, з визначенням можливого часу їх прибуття;
• відомості щодо наявних на ОПН засобів гасіння пожежі й нейтралізації викидів небезпечних речовин;
• заходи щодо евакуації і рятування персоналу ОПН із зазначенням переліку, місця розташування і порядку використання захисних споруд цивільного захисту, медичних, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту тощо із зазначенням їх кількості; -склад штабу ОПН (оперативної групи з ліквідації аварії) і порядок оповіщення його членів;
• порядок оповіщення робітників ОПН і населення, що мешкає поблизу ОПН, про аварію;
• порядок взаємодій між органами управління і силами цивільного захисту, залученими для ліквідації наслідків аварії.
• порядок здійснення інформування працівників об’єкта щодо ходу розвитку аварії, ходу робіт із її локалізації (ліквідації) та належної поведінки й заходів безпеки у зонах можливого розвитку аварії;
• порядок організації розвідки й спостереження осередку хімічного ураження, зони можливого зараження шкідливими речовинами, пожежі на території ОПН; організація медичного забезпечення персоналу ОПН у місцях його збору;
• порядок проведення заходів щодо зниження запасу шкідливих речовин і безаварійної зупинки виробництва;

Крім того, для здійснення заходів на території ОПН з ліквідації аварії на рівні "В" (надзвичайної ситуації) застосовуються відповідні оперативні частини ПЛАС для рівня "Б".

Для здійснення заходів з ліквідації аварії (надзвичайної ситуації) за межами території ОПН застосовуються зовнішні плани реагування, що розробляються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з метою забезпечення своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на ОПН, відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України та статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

VIІ. Основні елементи щодо проведення аналізу небезпеки ОПН

7.1. Аналіз небезпеки виникнення аварій на об’єктах підвищеної небезпеки

7.1.1. Аналіз небезпеки підприємства здійснюється по блоках на основі фізико-хімічних властивостей речовин, що використовуються на об’єкті, апаратурного оформлення, режимів роботи обладнання, а також з урахуванням аварій, що виникали на даному та аналогічних об’єктах.

7.1.2. Вихідні дані для розроблення ПЛАС включають в себе характеристику ОПН, навколишнього середовища (географічне положення, метеорологічні, геологічні і гідрографічні умови тощо) і складаються з:

• опису ОПН і навколишнього середовища;
• опису та характеристик установок та інших видів діяльності підприємства, які можуть становити загрозу виникнення аварії;
• короткого опису сусідніх підприємств, а також об'єктів, районів і об'єктів будівництва, які можуть бути джерелом небезпеки або збільшувати ризик виникнення аварії та "ефектів доміно";
• переліку та опису основних стадій технологічного процесу;
• переліку технологічних блоків, що входять до складу ОПН;
• переліку захисних споруд цивільного захисту, що розташовані на об'єкті та у радіусі 500 метрів від нього.

7.2. Технологія та устаткування блока:

• характеристика небезпечних речовин, що використовуються на об’єкті, опис технологічного процесу та апаратурного оформлення.

7.2.1. Характеристика небезпечних речовин має включати:

• перелік небезпечних речовин: ідентифікація, хімічна назва, номер за САS, максимальна кількість речовини, яка може бути в наявності;
• фізико-хімічні параметри (молекулярна маса, запах, колір, густина за нормальних умов, температура кипіння) та токсикологічні характеристики з позначеннями небезпек для здоров'я людини і навколишнього середовища як миттєвої, так і уповільненої дії;
• фізична та хімічна поведінка за нормальних умов використання або у передбачуваних аварійних умовах.

За наявності токсичної небезпеки вказується клас небезпеки речовини та гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони, характер впливу на організм людини, індивідуальні засоби захисту, заходи домедичної допомоги постраждалим, а також методи переведення (нейтралізації) речовини у безпечний стан.

7.2.2 Опис технологічного процесу та апаратурного оформлення складається з:

• короткого опису технологічного процесу з наведенням назви та агрегатного стану речовин, що беруть участь у процесі, та основних технологічних параметрів його ведення;
• характеристик основного технологічного обладнання, в якому обертаються небезпечні речовини, та який входить до складу блоку.

7.3. Аналіз небезпеки технологічних блоків та ризиків виникнення аварій.

7.3.1 Огляд аварій та інцидентів, які виникали на об’єкті або аналогічних об’єктах, пов'язаних з наявними небезпечними речовинами та використовуваними технологічними процесами, аналіз причин виникнення та перелік заходів попередження таких аварій.

7.3.2 Опис можливих сценаріїв аварії та ймовірності їх виникнення, або умов, за яких вони виникають, включаючи характеристику подій, що можуть брати участь у запуску кожного з цих сценаріїв. Вказати причини, які є внутрішніми або зовнішніми по відношенню до блоку:

• експлуатаційні причини;
• зовнішні причини, зокрема, пов'язані з "ефектами доміно", об'єкти, райони та об'єкти будівництва, які можуть бути джерелом або збільшувати ризик виникнення або наслідки аварії;
• природні причини (землетруси, повені зсуви тощо).

7.3.3 Оцінка ступеня і тяжкості наслідків визначених аварій: оцінка кількості небезпечних речовин, що беруть участь в аварії та створення уражальних чинників; результати розрахунку можливих зон дії чинників; ситуаційний план об’єкта, на якому вказуються розміри можливих зон дії уражальних чинників.

Результати розрахунків небезпеки уражальних чинників, що виникають внаслідок визначених аварій, наводяться у вигляді таблиць (додаток 8).

7.3.4. Аналіз стану технічних засобів та обладнання, яке використовується для забезпечення безпеки об’єкта вміщує:

• інформацію щодо існуючих заходів для запобігання виникненню аварійних ситуацій і аварій;
• аналіз достатності протиаварійних дій під час експлуатації об’єкту.

За результатами аналізу небезпек технологічного блоку складається картка небезпеки устаткування, в якій наводиться назва та призначення устаткування, тип обладнання, перелік можливих аварій, сценарій їх виникнення і розвитку, розпізнавальні ознаки аварії, а також засоби захисту, які передбачені проектом та можуть бути використані для мінімізації наслідків розглянутого сценарію аварії.

VIІІ. Розроблення окремих розділів ПЛАС

8.1. Схема та список оповіщення працівників об’єкта підвищеної небезпеки, його підрозділів та сторонніх організацій, які мають бути оповіщені, мають визначати порядок і послідовність оповіщення працівників об’єкта та сторонніх організацій про аварію на ОПН.

На схемі вказуються назва організації, посади осіб, яких необхідно сповістити, прізвища, імена та по-батькові цих осіб, номери контактних телефонів для оперативного зв’язку і передавання інформації.

8.2. Інструкція щодо безпечної зупинки технологічного процесу має визначати порядок дій персоналу ОПН у разі виникнення аварії, а також ситуацій, пов’язаних з припиненням подавання електроенергії, теплоносіїв, промислової води та ін., під час виникнення пожежі, не пов’язаної з аваріями на ОПН, аварії на сусідніх об'єктах та інших ситуаціях, які можуть призвести до аварії на даному об’єкті.

В інструкції, яка є складовою оперативних частин ПЛАС, для кожної аварії повинні бути визначені послідовність уведення в дію систем протиаварійного захисту, відключення апаратів і механізмів, відключення електроенергії та інших енергоносіїв, режим роботи вентиляції і систем очищення повітря, порядок використання засобів рятування людей і ліквідації наслідків аварії. При цьому необхідно враховувати вплив виконуваних переключень і відключень на роботу систем протиаварійного захисту, життєзабезпечення та інших систем, які є суттєвими під час ліквідації аварії.

8.3. Перелік інструментів, матеріалів та засобів індивідуального захисту складається з урахуванням обсягів забезпечення сил та засобів, необхідних для ліквідації аварій.

До переліку включаються:

• інструменти, матеріали та пристрої, техніка, що застосовуються під час локалізації і ліквідації аварії, виконання аварійно-відновлювальних робіт, із зазначенням кількості і місць їх зберігання;
• аварійний запас засобів індивідуального захисту із зазначенням кількості та місць їх зберігання;
• засоби гасіння пожежі й нейтралізації викидів небезпечних речовин із зазначенням кількості і місця їх зберігання.

8.4. Повноваження та обов’язки керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації

Усі особи, що виконують обов'язки КР, зобов'язані забезпечити першочергове оповіщення персоналу підприємства та всіх аварійних служб (підрозділів), що визначені у ПЛАС для відповідного рівня аварії.

8.4.1. Посадова особа, яка має здійснювати загальне керівництво з ліквідації аварії (далі – КР) на підприємстві, визначається наказом по підприємству:

• на рівні розвитку аварії “А” – начальник (керівник) виробництва. До його прибуття на місце аварії обов'язки КР виконує диспетчер ОПН (черговий майстер) або інша особа, яка повинна бути зазначена в ПЛАС;
• на рівні розвитку аварії “Б” – керівник (власник) ОПН. До його прибуття на місце аварії обов'язки КР виконує диспетчер ОПН (черговий майстер) або інша особа, яка повинна бути зазначена в ПЛАС;
• на рівні розвитку аварії “В” (надзвичайної ситуації) – посадова особа, що прибула від місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. До її прибуття на місце аварії обов'язки КР виконує керівник підприємства або його заступник. А до їх прибуття ¬– диспетчер ОПН (черговий майстер) або інша особа, яка повинна бути зазначена в ПЛАС.

При виникненні на підприємстві пожежі при залученні додаткових сил, КР для ліквідації пожежі призначається особа, що прибуває від територіального органу ДСНС. КР можуть бути інші особи, які тимчасово або за певних умов при виникнення аварії до прибуття призначеного КР, здатні забезпечити реалізацію заходів, визначених ПЛАС.

8.4.2. На рівні розвитку аварії “А” КР повинен виконати такі дії:

• оцінити умови, виявити кількість і місцезнаходження людей, захоплених аварією, вжити заходів щодо оповіщення робітників підприємства та населення (при потребі) про аварію;
• вжити заходів щодо оточення району аварії і небезпечної зони;
• вжити негайних заходів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії;
• забезпечити виведення з небезпечної зони людей, які не беруть безпосередньої участі в ліквідації і ліквідації аварії; обмежити допуск людей та транспортних засобів до небезпечної зони;
• контролювати правильність дій персоналу, а в разі потреби – дії газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на виробництві, та виконання своїх розпоряджень;
• інформувати територіальні органи ДСНС, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, територіальні органи Держпраці, а також засоби масової інформації про хід і характер аварії, про потерпілих у ході аварійно-рятувальних робіт;
• уточнювати та прогнозувати хід розвитку аварії, при потребі вживати заходи, не передбачені відповідною оперативною частиною ПЛАС, але потрібні для локалізації і ліквідації аварії.

8.4.3. На рівні розвитку аварії “Б” додатково до наведених дій у пункті 8.4.1 КР повинен:

• визначити місце розташування штабу з локалізації і ліквідації аварії;
• уточнити з територіальним органом ДСНС, організаціями охорони здоров'я та іншими організаціями порядок евакуації потерпілих, персоналу підприємства, а в разі потреби – місцевого населення;
• керувати діями персоналу підприємства, газорятувальних, пожежних, медичних підрозділів щодо рятування людей, локалізації і ліквідації аварії на підприємстві та контролювати виконання своїх розпоряджень;
• у разі розвитку аварії з переходом її на рівень "В" забезпечити негайне інформування органів управління цивільного захисту місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів ДСНС, Держпраці, МВС, аварійно-рятувальних служб тощо, визначених у ПЛАС.

8.4.4. На рівні розвитку аварії “В” КР повинен керуватися зовнішнім планом та додатково:

• оцінити обстановку на ОПН та прилеглій до нього території;
• забезпечити взаємодію сил і засобів ОПН з аварійно-рятувальними службами, що прибувають для надання допомоги;
• забезпечити ведення інженерної, пожежної, хімічної та інших видів розвідки у зонах можливого розвитку масштабів аварії;
• узгодити із заінтересованими органами виконавчої влади (місцевими органами самоврядування) порядок евакуації потерпілих, хід оповіщення сусідніх підприємств і організацій, а в разі потреби – місцевого населення;
• визначити коло і порядок залучення організацій, технічних і транспортних засобів, наявність і потребу в медикаментах, засобах гасіння пожежі, засобах індивідуального захисту, спосіб їх постачання, місце розташування потерпілих та евакуйованих людей;
• організувати надання медичної допомоги потерпілим;
• забезпечити організацію харчування та відпочинок осіб, які беруть участь у ліквідації аварії.

З метою полегшення виявлення КР серед осіб, які знаходяться у зоні з ліквідації аварії, він повинен мати ознаки (каску, куртку, пов’язку з написом "КР з ліквідації НС") яскравого оранжевого кольору.

Не допускати втручання у дії КР. При явно невірних діях КР вищестояща особа має право відсторонити його і взяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити для цього іншу відповідальну особу.

8.5. Для забезпечення ефективної локалізації і ліквідації аварії, на всіх рівнях її розвитку, наказом створюється штаб з локалізації і ліквідації аварії, функціями якого є:

• збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;
• поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
• координація дій персоналу ОПН і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.

Загальне керівництво роботою штабу здійснює КР.

В ПЛАС повинно бути визначено місце розташування штабу, у тому числі резервне, визначені посадові особи (призначені наказом по підприємству, які виконують функції КР у разі виникнення аварії на рівнях “А” і “Б.

8.6. Додатки до ПЛАС розробляються з метою доповнення окремих положень ПЛАС необхідними даними та інформацією, що не охоплюються структурою ПЛАС, але дозволяють забезпечити більш повне уявлення про заходи, що вживаються під час локалізації і ліквідації аварій на ОПН.

До таких додатків, як правило, належать:

• копія наказу по підприємству "Про призначення відповідальних керівників робіт і створення штабу з локалізації і ліквідації аварій на підприємстві при аваріях на рівнях „А” і „Б”;
• листування з місцевими органами виконавчої влади щодо узгодження дій при виникненні аварії на рівні "В";
• перелік аварійних ситуацій та аварій, що виникли після розробки ПЛАС, а також заходів, проведених з їх усунення;
• матеріали щодо внесення змін до ПЛАС;
• інші необхідні додатки.

VІ. Додатки до Методичних рекомендацій щодо розроблення планів локалізації і ліквідації аварій.